- бучний
- —————————————————————————————бучни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
бучний
Смотреть что такое "бучний" в других словарях:
бучний — а/, е/. 1) Розкішний, пишний. || Урочистий, піднесений (про мову, стиль). 2) Галасливий, гучний, шумливий … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
бучність — ності, ж. Абстр. ім. до бучний … Український тлумачний словник
бучно — Присл. до бучний … Український тлумачний словник
гучний — а/, е/. 1) Який дзвінко лунає, якого далеко чути; дзвінкий, голосний. || Який утворює або здатний утворювати голосні, дзвінкі звуки. 2) Те саме, що бучний. 3) Який став широко відомим; який набув великого розголосу. 4) перен. Пишномовний,… … Український тлумачний словник
багатий — 1) (який має багатство, володіє значними матеріяльними цінностями), маєтний, ситий перев. мн., зневажл.; грошовитий (який має багато грошей) Див. тж. заможний 2) (який відзначається великою кількістю чого н.), розкішний; щедрий (наявний у значній … Словник синонімів української мови
галасливий — (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), гамірливий, гамірний, гучний, гомінливий, гомінкий, бучний, голосний, шумливий, галасуватий … Словник синонімів української мови
пишномовний — 1) (про слова, фрази, стиль тощо який вирізняється вишуканістю, зазв. надмірною), пишний; високомовний, високий, помпезний (який відзначається урочистістю); піднесений, патетичний, гучний, бучний (сповнений патетики); кучерявий, квітчастий,… … Словник синонімів української мови
гучний — на, не, Рс. Бучний, голосний, шумний. Мій кум зрбоив гучне весіля … Словник лемківскої говірки
орґія — ґії, ж. Пр. Бучний бенкет … Словник лемківскої говірки
